стелитися

стелитися
I
1) (падаючи, укривати собою поверхню, прилягати до поверхні), слатися, лягати, лягти, полягати, полягти; настелятися, настилатися, настелитися (рівномірним шаром)
2) (про дим, туман тощо — поширюватися по якійсь поверхні / над поверхнею), слатися, розстелятися, розстилатися, розстелитися, розіслатися, лягати, лягти, повзти, розповзатися, розповзтися, розходитися, розійтися, розпливатися, розпливтися, спускатися, спуститися
3) (рости, простягаючи свої стебла, листя по землі / низько над землею), слатися, повзти, розповзатися, розповзтися
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "стелитися" в других словарях:

  • стелитися — стелю/ся, сте/лишся, недок. 1) Лягати, вкриваючи собою поверхню, прилягаючи до поверхні чого небудь; слатися. || Схилятися до землі (про стебла, віти й листя рослин). 2) перен. Простягатися, розстилатися на велику відстань. 3) перен. Поширюватися …   Український тлумачний словник

  • стелитися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • лягати — I = лягти 1) (про людей і деяких тварин прибирати поземне положення), падати, припадати, припасти, опускатися, опуститися; розлягатися, розлягтися, розвалюватися, розвалитися (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); залягати, залягти (лягати… …   Словник синонімів української мови

  • повзти — I (пересуватися поповзом у певному напрямку), лізти, плазувати; проповзати (повз когось / щось); колінкувати (на колінах); рачкувати (спираючись на коліна й руки); пластувати (на животі) Пор. повзати I II ▶ див. брести 1), витися I …   Словник синонімів української мови

  • розповзатися — I = розповзтися (урізнобіч), розлазитися, розлізатися, розлізтися II ▶ див. поширюватися 2), розпадатися I, розтікатися I, розходитися I …   Словник синонімів української мови

  • димитися — і димі/тися, ми/ться; мн. димля/ться; недок. Виділяти дим; тліти, виділяючи дим. || перен. Виділяти пару, давати випари. || Підніматися клубками, стелитися (про хмари, туман) …   Український тлумачний словник

  • закурити — I див. закурювати. II и/ть і закурі/ти, закури/ть і рідко закурі/є, док. 1) Почати диміти, виділяти дим чи ароматичну речовину; задиміти. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін., запилити. 3) тільки закурі/ти. Вкритися …   Український тлумачний словник

  • закуритися — I див. закурюватися. II и/ться і закурі/тися, закури/ться і рідко закурі/ється, док. 1) Почати диміти, виділяти дим; задиміти. || безос. || Запарувати. 2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін. || Оповитися, огорнутися… …   Український тлумачний словник

  • зміїтися — ї/ться, недок. 1) Тягнутися, стелитися хвилястою, звивистою смугою, лінією; звиватися. 2) перен. Прохоплюватися, непомітно з являтися і зникати (перев. про посмішку і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • підстилатися — а/ється і підстеля/тися, я/ється, недок., підстели/тися, сте/литься і рідко підісла/тися, підсте/леться, док. 1) Стелитися під когось, щось. 2) тільки недок. Пас. до підстилати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»